Луцьк та Житомир лідирують за безбар'єрністю: рейтинг 2026

Перший всеукраїнський рейтинг доступності міст для людей з інвалідністю

Забезпечення безбар'єрного середовища у міських умовах — це не просто соціальна політика, а необхідна умова для гідного життя людей з особливими потребами. Україна робить перші кроки у цьому напрямку, а громадські організації стають локомотивами змін. У 2026 році актуальність цього питання лише посилюється, адже тисячі людей потребують справедливого доступу до громадських просторів.

Незалежна оцінка якості безбар'єрної інфраструктури допомогла виявити, які українські міста рухаються у правильному напрямку, а які ще мають працювати над удосконаленням. Дослідження охопило 13 міст та проводилося на основі реальних вражень людей, які щоденно стикаються з архітектурними бар'єрами.

Лідери рейтингу: Луцьк та Житомир серед найдоступніших міст

За результатами всеукраїнської перевірки Луцьк посів перше місце у рейтингу безбар'єрності. Друге місце отримав Житомир, який виявив значне прагнення до поліпшення міської інфраструктури для людей з інвалідністю.

Наступні позиції у топ-п'яти розподілилися так:

• Третє місце — Рівне
• Четверте місце — Івано-Франківськ
• П'яте місце — Чернівці

Цей рейтинг ґрунтується на експертній оцінці та особистих враженнях людей з інвалідністю, які обстежили громадські будівлі, транспорт, медичні установи та адміністративні центри.

Проблеми житомирських медичних закладів: на що звернули увагу експерти

Під час перевірки житомирської обласної клінічної лікарні, на оновлення приймального відділення якої спрямували значні інвестиції, виявили серйозні недоліки у реалізації принципів доступності.

Архітектурні та конструктивні помилки в приймальному відділенні

Експерти відзначили цілий ряд суттєвих проблем:

• Відсутність тактильних табличок Брайля — люди з вадами зору не можуть самостійно орієнтуватися в просторі закладу
• Поручні без виступів висотою 30 сантиметрів — це небезпечно для людей, які користуються палицями або мають порушення рівноваги
• Блискава поверхня поручнів — сліпить очі, особливо для людей з частковим зором
• Стійка рецепції розраховується на один рівень замість двох — пацієнти на візках не мають змоги комфортно спілкуватися з персоналом
• Висока рецепція (понад 110 сантиметрів) робить неможливим обслуговування людей, які пересуваються на колісних кріслах

Проблеми в інших корпусах та зонах лікарні

Завдяки огляду виявлено додаткові перешкоди для осіб з обмеженими фізичними можливостями:

• Кривизна пандусів унеможливлює самостійний заїзд ветеранів та людей з інвалідністю до корпусів
• Неправильно спроектовані входи та двері не забезпечують вільного проходу
• Туалети травматологічного відділення облаштовані недостатньо комфортно для людей на кріслах — тіснота та недостатня висота дзеркала

Позитивні моменти також були знайдені: у деяких туалетах облаштовані душові та зручні рукомийники-поручні, які частково вирішують проблему гігієни.

Порівняння з іншими закладами: пороги як універсальна проблема

Під час обстеження інших муніципальних закладів та адміністративних будівель експерти виявили тривожну тенденцію: більшість порогів мають висоту від 4 до 5 сантиметрів, що перевищує норми доступності. Для людей на колісних кріслах навіть 2-3 сантиметра становлять значну перешкоду.

Архітектурна доступність починається з деталей. Один неправильний поріг може позбавити людину з інвалідністю можливості входити до громадської будівлі самостійно.

Транспорт як позитивний приклад: низькопідлогові автобуси Житомира

На тлі виявлених проблем з будівлями громадський транспорт Житомира отримав схвалення. Сучасні низькопідлогові автобуси та тролейбуси значно полегшують мобільність людей з інвалідністю та дозволяють їм активніше брати участь у житті міста.

Цей аспект показує, що місто володіє можливістю та волею проводити модернізацію інфраструктури. Завдання полягає в тому, щоб розповсюдити цей підхід на решту громадських просторів.

План дій архітектори Житомира: від муніципальних закладів до бізнесу

Головна архітекторка міста представила амбітний план усунення виявлених недоліків. Стратегія передбачає послідовний підхід:

1. Первочергова робота з муніципальними закладами — школами, лікарнями, бібліотеками та дитячими садками
2. Покращення архітектурної доступності медичних установ та установ охорони здоров'я
3. Організація засідань ради з безбар'єрності для координації робіт
4. Далі — вимоги до приватного бізнесу щодо відповідності стандартам доступності

Цей поетапний підхід розумний, оскільки муніципальні структури мають контролюватися органами влади більш безпосередньо, тоді як залучення приватного сектора потребує додаткових механізмів стимулювання та контролю.

Проект громадської організації: від особистого досвіду до системних змін

Дослідження розпочало громадське об'єднання, засноване вихідцем з військового середовища, який особисто зіткнувся з проблемами доступності. Його історія — яскравий приклад того, як особисте страждання може трансформуватися на благо суспільства.

Виникнення ідеї змін у лікарні

Під час проходження реабілітації у волинській обласній лікарні засновник організації помітив, що установа не облаштована для базових потреб людей на кріслах. Відсутність душових та інших елементарних зручностей стали тригером для більш глобального аналізу ситуації в українських містах.

Від спостереження до дослідження

Замість того, щоб смиритися з ситуацією, він вирішив провести всеукраїнське дослідження та залучити увагу громадськості та влади до проблеми. Така позиція активного громадянства надихає і показує, що позитивні зміни можливі, якщо є люди, готові для них боротися.

Стандарти безбар'єрності: що потрібно змінити в містах

Щоб досягти справжної доступності, міста мають дотримуватися низки міжнародних та національних стандартів:

• Пандуси з допускаємим ухилом не більше 1:12 (для кожного сантиметра висоти — 12 сантиметрів довжини)
• Поручні висотою 75-85 сантиметрів з шорсткавою поверхнею, що забезпечує гарне сцеплення
• Двері шириною не менше 90 сантиметрів для проходу людей на кріслах
• Ліфти з тактильними кнопками та звуковими сигналами
• Туалети з простором не менше 150x150 сантиметрів всередину от дверей
• Паркування для людей з інвалідністю поблизу входів
• Тактильні покриття на підлозі та таблиці Брайля у громадських місцях

Порівняння: місцеві стандарти проти міжнародної практики

Європейські міста досягли набагато вищих рівнів доступності завдяки строгому дотриманню норм та системному підходу до планування інфраструктури. Україна має значний простір для розвитку у цьому напрямку, але перші кроки — як видно з результатів дослідження — вже робляться.

Справжня доступність міста — це не тільки рампи та ліфти. Це культура, де кожен проектувальник думає про потреби всіх людей, незалежно від їхніх фізичних можливостей.

Практичні рекомендації для мешканців: як правильно скаржитися на недоступність

Якщо ви помітили архітектурні перешкоди у вашому місті, ви можете активно сприяти змінам:

• Задокументуйте проблему (фотографія, опис місцезнаходження)
• Зв'яжіться з місцевою інспекцією архітектури або міською радою
• Залучайте громадські організації, які займаються питаннями доступності
• Розповідайте про проблеми в соціальних мережах та місцевих ЗМІ
• Приєднуйтесь до волонтерських перевірок доступності

Висновки: рух до справедливого міста

Рейтинг безбар'єрності українських міст демонструє, що в країні надходить усвідомлення важливості доступності. Луцьк та Житомир, займаючи лідерські позиції, показують приклад іншим містам, як можна ефективно поєднувати розвиток інфраструктури з дбанням про людей з особливими потребами.

Роботи ще багато. Потрібна послідовна реалізація плану дій, залучення інвестицій, навчання проектантів та розповсюджування культури безбар'єрного мислення на всіх рівнях влади та бізнесу. Але найголовніше — це розуміння, що кожна людина, незалежно від стану здоров'я, має право на незалежність, гідність та повноцінну участь у житті суспільства.

Якщо у вашому місті є проблеми з доступністю, не мовчіть. Звертайтесь до влади, залучайте громадськість, ділитесь досвідом. Саме такі активні громадяни, як засновник цієї організації, здатні змінити Україну на краще.