Урядовий проєкт відновлення міст: чому виконали лише 13% робіт

Амбітний план відновлення: очікування проти реальності

Коли держава запускає великомасштабний план із комплексного розвитку постраждалих регіонів, виникають надії на швидке та якісне вирішення проблем місцевого населення. Однак часто реальність істотно відрізняється від амбітних планів. Так сталось і з урядовим експериментом із відновлення населених пунктів, що тривав два з половиною роки — від 2023 до 2025 року. Попри значні фінансові вкладення та офіційне завершення проєкту, його результати розчаровують: практичні досягнення становлять лише 13% від необхідних обсягів робіт.

Перелік міст і сіл, охоплених експериментом

Програма охопила шість ключових населених пунктів, які потребували комплексної відбудови:

• Бородянка (Київська область) — селище з наймасштабнішими проблемами
• Мощун (Київська область) — село у прифронтовій зоні
• Тростянець (Сумська область) — місто з понад 20 тисячами мешканців
• Посад-Покровське (межа Херсонської та Миколаївської областей) — село у вразливій зоні
• Циркуни (Харківська область) — село із критичною ситуацією
• Ягідне (Чернігівська область) — село із значними руйнуваннями

На початку проєкту планували відновити 295 об'єктів, але наприкінці список розширився до 593 об'єктів. Цей стрибок вказує на недооцінку реальних потреб у відновленні.

Результати експерименту: цифри, які говорять самі за себе

Фінальні показники виконання робіт засвідчують серйозні проблеми у реалізації проєкту. Завершено лише 80 об'єктів із 593, що становить всього 13% від необхідних обсягів. За регіонами розподіл успіху виявився нерівномірним:

Найкраще ситуація розвивалася у Бородянці та Ягідному, однак навіть там недостатньо забезпечено потреби мешканців у житлі та соціальній інфраструктурі.

Головні причини невдачі проєкту

Непередбачуване та несвоєчасне фінансування

Найкритичніший чинник затримок — це невідповідність отримуваних коштів плановим обсягам. За 2,5 роки на проєкт спрямували лише 3,99 мільярда гривень, що становить приблизно третину очікуваної вартості. Найбільш проблемним виявився графік розподілу коштів: 73% від усіх спрямованих грошей припали на останній рік експерименту. Така схема фінансування унеможливлювала планомірну роботу та створювала перешкоди у реалізації робіт.

Організаційні та адміністративні проблеми

Крім фінансових труднощів, виникли серйозні складнощі з управлінням проєктом:

• Неодноразові зміни переліків об'єктів для відновлення потребували перегляду пріоритетів та переорієнтації коштів
• Коригування проєктної документації затягувалось на місяці, затримуючи початок робіт
• Проблеми із передачею функцій замовника від приватних власників до державних установ створювали юридичні труднощі
• Розривання та переукладання договорів відбувалось у 2,5 раза частіше, ніж за стандартними закупівлями поза проєктом

Така нестабільність відлякувала підрядчиків і запобігала залучення кваліфікованих команд.

Недостатній досвід регіональних служб

Багато регіональних служб відновлення виявились недостатньо підготовленими до масштабних робіт із будівництва житла та соціальних об'єктів. Це призвело до помилок у проектуванні, перевищення кошторисів та затримок у графіках робіт.

Безпекові ризики

Критичним фактором було замінування окремих територій. Село Циркуни довелось виключити з проєкту в листопаді 2024 року через критично високий рівень замінування, що неможливо було швидко ліквідувати. Це вплинуло на загальні результати експерименту.

Проблеми з конкуренцією та якістю закупівель

Середня конкуренція на відкритих торгах скоротилась із 3,6 до 1,5 учасника на лот. Це означає, що пропозицій від підрядчиків було все менше, що зазвичай призводить до вищих цін та гіршої якості послуг. Крім того, договори розривались набагато частіше, ніж під час аналогічних закупівель у звичайному режимі, що вказує на невідповідність очікувань учасників торгів реальним умовам роботи.

Практична мудрість: Коли держава запускає нові механізми закупівель без достатнього досвіду та на основі нестабільного фінансування, результатом є низька якість конкуренції та постійні розірвання договорів.

Трансформація проєкту: новий формат реалізації

Визнавши невдачі експерименту, уряд вирішив трансформувати проєкт у новий формат. Незавершені роботи перевели у публічний інвестиційний проєкт тривалістю чотири роки. Цей новий механізм охоплює п'ять населених пунктів (Циркуни виключено) та 591 об'єкт, які потребують завершення.

Переваги нового формату

На відміну від експерименту, новий публічний інвестиційний проєкт має кілька істотних переваг:

1. Довший горизонт реалізації — четирирічна перспектива дозволяє плануватись більш розважливо та якісніше організовувати роботи
2. Можливість середньострокового бюджетного планування — кошти можна розподіляти більш рівномірно протягом років, уникаючи ситуації, коли 73% видатків припадають на останній рік
3. Інтеграція в систему DREAM — регіональна інформаційна система допомагає відстежувати прогрес і підвищувати прозорість
4. Узгодження з бюджетним законодавством — новий формат краще узгоджується з державними механізмами фінансування

Однак успіх цього нового підходу залежатиме від того, чи буде дотримано умови щодо своєчасного фінансування та стабільності управління проєктом.

Уроки з експерименту: що потрібно змінити

Невдача експерименту розкрила низку системних проблем, які потрібно враховувати у майбутніх великих проєктах:

• Необхідна реалістична оцінка потреб на початку, а не розширення списків об'єктів у ході роботи
• Гарантоване та рівномірне фінансування протягом років замість концентрації коштів у кінці проєкту
• Професійна підготовка регіональних команд перед запуском масштабних робіт
• Виключення безпекових ризиків перед включенням об'єктів у проєкт
• Спрощення адміністративних процедур та зменшення кількості коригувань документації
• Залучення досвідчених підрядчиків через систему стимулів та довгострокових контрактів

Ключовий висновок: Великі державні проєкти відновлення потребують не тільки коштів, а й стабільності, передбачуваності та довіри між учасниками процесу.

Перспективи на 2026 рік і далі

З новим публічним інвестиційним проєктом та четирірічним горизонтом реалізації населені пункти мають більше шансів на справжнє відновлення. Однак важливо, щоб уроки експерименту були серйозно враховані. На 2026 рік очікується активізація робіт у зміцненій схемі фінансування та управління. Успіх проекту залежатиме від комунікації державних установ з регіональними лідерами, своєчасного надходження коштів та якісної роботи підрядчиків.

Мешканці Бородянки, Мощуна, Тростянця, Посад-Покровського та Ягідного чекають не лише на відновлення будівель, а й на відновлення віри у спроможність держави вирішити їхні найнагальніші потреби. Новий формат проєкту має потенціал для досягнення цієї мети, але потребує безумовної прихильності до встановлених планів і графіків.

Висновки та перспективи

Експеримент із комплексного відновлення шести населених пунктів став важливим випробуванням для державних механізмів реконструкції. Хоча досяг лише 13% від планованих результатів, він також розкрив механізми, які при правильному застосуванні можуть бути більш ефективними. Перехід до публічного інвестиційного проєкту з довшим часовим горизонтом та більш стабільним фінансуванням дає надію на успішне завершення відновлення у наступні роки. Головне — дотримуватись планів, забезпечити рівномірне фінансування та запобігти адміністративним затримкам, що гальмували експеримент.