Проблема із постачанням: що сталося зі складами

Логістична мережа Києва зазнала значних втрат у результаті атак на розподільчі центри. За короткий період п'ять великих хабів припинили роботу, що безпосередньо вплинуло на наявність товарів на полицях магазинів. Головний центр однієї з найбільших мереж та чотири складські комплекси, що обслуговували конкурентні супермаркети, опинилися поза лінією постачання.

Експерти попередньо прогнозували серйозні наслідки: логістичні витрати повинні були зрости на 10-15% для сухих товарів і на 35-50% для охолоджених продуктів. Ціни ж мали піднятися на 1-5% та 7-12% відповідно. Однак реальність показала складнішу картину.

Як змінилися ціни на продукти

Дослідження порівняння близько 67 тисяч цінників до і після ударів засвідчило несподіваний результат. Базовий продуктовий кошик подорожчав мінімально — всього на 0,01% упродовж десяти днів між першим та другим виміром. Такий результат стає зрозумілим у контексті природного сезонного процесу.

Серпень традиційно — єдиний дефляційний місяць у річному циклі. Завдяки новому врожаю продукти зазвичай дешевшають приблизно на 10%. Цього року овочі та фрукти змінили тренд, додавши в ціні на 1%, що частково скомпенсувало природне здешевлення.

Побутова хімія та непродовольчі товари подорожчали

На відміну від продуктів харчування, товари для дому та побутова хімія показали помітніше зростання. У одній мережі ці категорії зросли на 2%, у іншій — на 4-5%. Це пояснюється іншою логістичною схемою постачання та залежністю від импортованих складників.

Знижки зникли — цех виріс на 3%

Найбільш помітна зміна стосувалася не прямих цін, а обсягу акцій та просування. Промо-економія кошика — показник, що відображає частку базової ціни, яку клієнти не платять завдяки спеціальним пропозиціям, впала майже вдвічі:

  • Червень: 6,4% економії від базової ціни
  • Серпень: 3,5% економії від базової ціни

Це означає, що фактичний чек за аналогічний набір товарів виріс на 3% виключно через зникнення знижок, навіть якщо формальні ціни залишилися стабільними.

Порожні полиці: проблема з наявністю товарів

Крім цінових змін, супермаркети зіткнулися з проблемою відсутності товарів на полицях. За десять днів у одній мережі частка товарів, позначених як «немає в наявності», зросла з 28,9% до 34,4%.

Найпомітніше порожнели полиці в категоріях:

  1. Крупи — скорочення асортименту на 20%
  2. Макаронні вироби — скорочення асортименту на 20%
  3. Бобові культури — скорочення асортименту на 20%
  4. Яйця — скорочення асортименту на 25%

У конкурентної мережі, яку удари не торкнулися напряму, товарна полиця за той самий період майже не змінилася, що підтверджує прямий вплив логістичних проблем на наявність.

Масштаби збитків для торговельних мереж

Керівництво однієї з постраждалих компаній оцінило збитки на рівні 1,15 мільярда гривень. Це цифра враховує не лише вартість самих складів, але й упущену прибуток від торговлі, витрати на відновлення та адаптацію логістики.

Важливо розуміти, що збитки багаторівневі: втрачені будівлі, товари на складах, упущена реалізація та витрати на екстрену перебудову схем доставки.

Як змінюється логістика: від хабів до мережі дрібних складів

Спеціалісти у сфері логістики оцінюють, що ритейл втратив близько 400 тисяч квадратних метрів складських площ, з яких 80-100 тисяч припадає на холодильні комплекси. На Київщині залишилося лише 2,5% вільних площ, тому замістити втрачене можна максимум на 20-30%.

Замість повернення до великих централізованих хабів, торговельні мережі переорієнтовуються на розосереджену модель складування. Логістичні фахівці уваги, що нова стратегія передбачає розміщення численних невеликих складів площею приблизно по 5 тисяч квадратних метрів замість одного великого центру.

Переваги нового підходу

  • Зменшення ризику від локалізованих ударів
  • Скорочення часу доставки до магазинів
  • Більша гнучкість у перерозподілі запасів
  • Резервування окремих ділянок мережі

Прогноз на майбутнє: адаптація та нова реальність

Ситуація, яка розвивалася упродовж серпня 2026, продемонструвала як уразливість централізованої логістики, так і адаптивність торговельного сектору. Ціни на продукти утримались завдяки сезонному фактору, але структурні зміни у постачанні залишатимуть наслідки ще тривалий час.

Очікується, що протягом наступних місяців супермаркети повністю перейдуть на новий формат організації складів. Це може призвести до деякого збільшення логістичних витрат на 5-7%, які поступово передадуться до цін у вигляді помірних підвищень у менш прибуткових категоріях.

Покупцям варто готуватися до того, що великих знижок буде менше, а асортимент може варіюватися залежно від конкретного магазину й його логістичних можливостей. Цена стабільності — це трішки вищий середній чек та менша різноманітність пропозицій на полиці.

Висновки: що слід знати споживачам

Основні точки, які варто запам'ятати про вплив ударів на торговлю Києва у 2026:

  • Базові ціни на продукти виросли мінімально завдяки сезонному фактору
  • Знижки зменшилися вдвічі, що фактично збільшило середній чек на 3%
  • Побутова хімія подорожчала помітніше — на 2-5%
  • Наявність товарів змінилася, особливо у категоріях круп, макаронів та яєць
  • Логістика переходить на нову модель з мережею дрібних складів замість хабів

Такі структурні зміни в торговельній логістиці — це довгостроковий процес, який вплине на ціни, асортимент та зручність покупок ще кілька років. Інформованість про ці процеси допоможе споживачам правильно планувати покупки й розуміти причини змін у цінах.

Часті запитання

На скільки подорожчали продукти після ударів по складах?

За даними дослідження, базовий продуктовий кошик подорожчав мінімально — на 0,01% упродовж десяти днів. Однак фактичний чек виріс на 3% через зникнення знижок. Побутова хімія подорожчала на 2-5% залежно від мережі.

Чому ціни не піднялися так суттєво, як прогнозували?

Серпень — єдиний дефляційний місяць у річному циклі, коли нові врожаї природно здешевлюють продукти приблизно на 10%. Цей сезонний фактор скомпенсував логістичні збільшення.

Яка категорія товарів найбільше подорожчала?

Найбільше подорожчали побутова хімія та товари для дому — на 4-5% у деяких мережах. Непродовольчі товари більш залежні від імпортованих складників і логістичних витрат.

На скільки зменшилися знижки в магазинах?

Промо-економія впала майже вдвічі: з 6,4% у червні до 3,5% у серпні. Це означає, що магазини скоротили спеціальні пропозиції, змушуючи покупців платити більше на позначеній ціні.

Які товари найбільше порожнели на полицях?

Найбільш дефіцитними стали крупи, макаронні вироби, бобові культури (скорочення на 20%) та яйця (скорочення на 25%). Ці категорії залежали від розподільчих центрів, що постраждали.

Як торговельні мережі адаптуватимуться до нової реальності?

Ритейл переходить від великих централізованих хабів до мережі розосереджених дрібних складів площею близько 5 тисяч квадратних метрів. Це зменшує ризик та забезпечує гнучкість у постачанні, але може підвищити логістичні витрати на 5-7%.