Переселенці в Києві 2026: як місто підтримує ВПО

Скільки переселенців насправді живе в Києві

Київ став місцем притулку для понад 444 тисяч внутрішньо переміщених осіб станом на 2026 рік. Однак за офіційною статистикою приховується складна реальність: багато людей зареєстровані як ВПО в столиці, проте фактично проживають у західних регіонах України, зберігаючи місцеві привілеї й пільги. Це створює істотну розбіжність між декларованими та реальними цифрами.

Динаміка прибуття переселенців змінювалася упродовж останніх років. Станом на 2022 рік у столиці перебувало близько 170 тисяч ВПО, переважно з Криму та Донецької й Луганської областей. Натомість, з першого кварталу 2023 року, після відходу російських військ з Київської області, розпочалась масова хвиля прибуття людей з Маріуполя, Чернігова та Харкова — за три місяці прибуло ще 200 тисяч осіб. Поточне зростання залишається поступовим, оскільки люди прибувають з Миколаївської та інших регіонів.

Серед усіх зареєстрованих переселенців 66 тисяч — діти та 77 тисяч — пенсіонери. Це означає, що найбільш вразливі групи населення потребують спеціалізованої підтримки у питаннях охорони здоров'я, соціального захисту й освіти.

Програми соціальної адаптації ВПО на 2026–2028 роки

Київська міська державна адміністрація розробила комплексну програму підтримки, інтеграції та адаптації внутрішньо переміщених осіб на 2026–2028 роки. Документ, затверджений розпорядженням № 77, передбачає 31 захід за сімома основними напрямами, кожен із яких спрямований на розв'язання конкретних потреб людей.

На відміну від традиційного підходу, коли ВПО входили до різних галузевих програм (освіта, охорона здоров'я, будівництво), нова стратегія визнає, що переселенці потребують послуг одночасно у всіх сферах. Складна структура управління Києвом — 10 районів, спеціальний статус, паралельні функції адміністрацій, департаменти як юридичні особи — утруднює орієнтування людей у системі. Тому місто створило зведену програму, яка чітко визначає права ВПО, джерела фінансування та механізми реалізації кожного заходу.

Соціальні послуги та психологічна підтримка

Найбільший напрям програми охоплює 12 окремих ініціатив:

• Індивідуальний план допомоги — соціальний працівник складає маршрут адаптації залежно від конкретної ситуації родини, а не за шаблоном. У 2026 році планується надання 170 тисяч послуг, у 2028 році — 250 тисяч.
• Психологічна допомога дорослим й дітям — залучаються громадські та благодійні організації. На рік розраховано охопити 20–25 тисяч осіб.
• Безоплатні юридичні консультації — допомога в питаннях документів, виплат, майна та спадщини. Планується супровід 5–10 тисяч осіб щорічно.
• Гаряча лінія та виїзна бригада — мобільна команда, до якої входять психолог, соціальний працівник і юрист, надає екстрені консультації.
• Безпечні простори для дітей — центри та гуртки спеціально для дітей переселенців, які переживали стрес під час бойових дій. Охопити планується 5–7 тисяч дітей щорічно.
• Спільні заходи з киянами — фестивалі, соціокультурні й спортивно-адаптаційні програми для комунікації переселенців із місцевим населенням. Щороку планується щонайменше 20 таких заходів.

«Людина для деяких компенсацій повинна проживати рік. Наприклад, компенсація за автомобіль, друга група інвалідності. ВПО можуть оформити картку киянина — це особливо потрібно пенсіонерам після подорожчання проїзду.»

Лідерські курси й інформаційна кампанія

Окремою програмою передбачено проведення лідерських курсів для жінок-переселенок, які вчать учасниць реагувати на безпекові виклики. Щороку охопити планується щонайменше 30 жінок.

Місто розуміє, що багато переселенців, особливо з невеликих громад, попросту не знають про існування доступних послуг. Тому в програму включено чотири щорічні інформаційні зустрічі й презентації, супровідні листівки, буклети та контент у соціальних мережах. Щороку проводиться опитування потреб ВПО, результати якого врахову вуються при плануванні подальшої допомоги.

Освіта для дітей переселенців

Система освіти Києва безпереш кодно забезпечує доступ до навчання для понад 29,5 тисячи дітей з-поміж ВПО. Це включає:

• Понад 22 тисячи учнів у закладах загальної середньої освіти
• Понад 7 тисяч вихованців у дошкільних закладах
• 1,1 тисяча дітей у дитячо-юнацьких спортивних школах

Діти переселенців користуються тими самими правами й пільгами, що й діти киян, включаючи позашкільну освіту, культурні заходи й оздоровлення. Місто надає дублікати документів про освіту для тих, чиї атестати видані на окупованих територіях, та організує гуртки й патріотичне виховання.

Робота, перенавчання й підприємництво

Трудова адаптація переселенців реалізується через чотири основні програми:

1. Сприяння зайнятості — найбільша за охопленням програма, розраховує охопити 2,1–2,3 тисячи осіб щорічно через Київський міський центр зайнятості.
2. Ваучери на перенавчання — видаються 180–190 ваучерів щорічно на курси перепідготовки й підвищення кваліфікації.
3. Гранти на власну справу — від 14 до 20 грантів на створення чи розвиток бізнесу щорічно, плюс 130–150 мікрогрантів.
4. Оплачувані громадські роботи — тимчасова робота для зареєстрованих безробітних, охоплює найменше осіб — 18–25 щорічно.

Позитивна практика включає компенсацію роботодавцям витрат на оплату праці ВПО, що стимулює їхнього найму. Тим не менше, окремі показники виконуються лише частково: професійне навчання — близько 35% плану, видача ваучерів — 76%, сприяння працевлаштуванню — 54%.

Інтеграційний хаб як точка входу в систему допомоги

У 2026 році місто відкрило Київський інтеграційний хаб для ВПО на Харківському шосе, 4а. Це заклад, який централізує надання різних послуг, щоб переселенцям не доводилось шукати інформацію в безлічі органів влади.

В інтеграційному хабі доступні:

• Безоплатна юридична та правова допомога
• Оформлення необхідних документів
• Спеціалізований супровід для всіх, хто проживає в Києві
• Комунікація зі державними й міськими службами

Важливо, що 90% працівників хабу — це люди з окупованих територій, що сприяє довірі й кращому розумінню потреб переселенців. Щодня центр відвідує 10–12 осіб. Крім того, загальні комунікаційні простори VcentriHUB та київські ЦНАПи також надають інформацію для ВПО й приймають документи незалежно від місця реєстрації.

Допомога через представництва громад

Місто розуміє, що люди легше довіряють тим, хто має спільний досвід. Тому інформація й послуги надаються також через представництва релокованих громад та локальні осередки на кшталт «Я — Маріуполь». Такі формати роблять комунікацію ефективнішою й зменшують психологічний бар'єр звертання по допомогу.

Культура, медицина й спорт

Програма передбачає безоплатні екскурсії Києвом, лекції й відвідування музеїв, організацію психологічної підтримки в мережі комунальних бібліотек та залучення до мистецьких проєктів. Щорічно охопити планується щонайменше 450 осіб.

У медичній сфері переселенці отримують:

• Первинну й вторинну медичну допомогу в комунальних закладах — близько 10–15 тисяч консультацій щорічно
• Дистанційні консультації психотерапевтів — близько 1–1,5 тисячі щорічно
• Психологічну реабілітацію для тих, хто пережив стрес, втрату близьких чи насильство — за індивідуальним запитом
• Мобільний флюорограф для обстеження в місцях компактного розміщення — щонайменше 12 виїздів щорічно

Спортивні й фізкультурно-оздоровчі заходи охоплюють 800–1000 переселенців щорічно.

Скільки коштів міський бюджет спрямовує на ВПО

Основний принцип киівської політики: ВПО, які зареєстровані в столиці, прирівнюються за всіма правами й пільгами до киян. Це означає автоматичне поширення всіх додаткових міських гарантій — від пільгових проїздів до компенсацій за лікування й санаторно-курортне оздоровлення.

Станом на 1 серпня 2026 року місто витратило 168 млн гривень за перші сім місяців року. Ці кошти включають:

• Пенсійні виплати й матеріальну допомогу
• Компенсацію за харчування дітей у школах
• Компенсацію проїзних витрат
• Усі програмні витрати на інтеграцію й адаптацію

Варто зазначити, що охорона здоров'я, яка фінансується Національною службою здоров'я України (НСЗУ), не входить до цих підрахунків. Крім того, понад 251 тисяча переселенців самостійно забезпечують себе, маючи власний бізнес або працюючи за наймом.

Основні невирішені проблеми ВПО

Житло залишається найбільшою невирішеною проблемою. Це не лише локальне питання Києва, а й проблема державної житлової політики. У місті десятки тисяч родин стоять у черзі на житло. На 2026–2028 роки програма передбачає лише орієнтовно 20 квартир тимчасового житла на рік — мізерна цифра порівняно з потребами.

Як альтернативу розглядаються:

• Механізми соціального житла
• Оренда з правом викупу
• Використання комунальних квартир

Серед інших гострих проблем:

1. Втрата соціальних зв'язків — люди залишили громади, друзів, родичів, звичне оточення й часто місця поховання близьких. Ізоляція посилює психологічний стрес.
2. Низькі доходи пенсіонерів — державні пенсії часто недостатні для гідного життя, особливо в великому місті.
3. Психологічні наслідки — багато людей відкладають лікування, зосередившись на виживанні й допомозі дітям.
4. Травми підлітків — молодь переживає роки війни у критично важливий період розвитку, наслідки якого можуть проявитися значно пізніше.

«За кожною статистичною цифрою стоїть конкретна людина зі своїм досвідом, потребами та обставинами. Особливо складними є ситуації родин, де одночасно поєднується кілька статусів: ВПО, інвалідність, багатодітність.»

Як місто оцінює результативність програм

На законодавчому рівні не визначено чітких критеріїв того, коли людину можна вважати повністю інтегрованою в громаду. Місто розробило систему оцінки з критеріями ефективності для кожного завдання програми. Важливо розуміти не просто витрачені мільйони, а реальний вплив цих видатків.

Окремо за кожним напрямком визначаються показники:

• Кількість залучених осіб
• Кількість й формат наданих послуг
• Рівень задоволеності люд ей якістю допомоги
• Ступінь інтеграції й адаптації

Місто запустило широке опитування в цифровій платформі «Київ Цифровий», щоб зрозуміти, наскільки люди задоволені своїм життям, які потреби залишаються невиконаними й чи відчувають вони себе інтегрованими в місто. Результати будуть використані для уточнення критеріїв і коригування політики.

Пріоритети на 2026 рік

Одним із головних завдань поточного року є максимально інформувати ВПО про інтеграційний хаб, доступні послуги й гарячі лінії. Хаб має стати єдиною точкою входу в систему допомоги, де людина може отримати консультацію й бути направлена до потрібної служби.

Окремо місто планує оцінити восени, чи достатньо одного центрального осередку, чи виникне потреба в додаткових філіях, зокрема на правому березі Дніпра.

Крім того, місто намагається розвивати механізми вирішення житлової проблеми через державні програми житлових ваучерів, які розраховані на 2 млн гривень на учасника. Понад 5 тисяч учасників бойових дій вже отримали такі ваучери, хоча ця програма стосується ширшої категорії населення, а не лише ВПО.

Висновки: комплексний підхід до адаптації

Київ демонструє прагнення до комплексної й систематичної підтримки внутрішньо переміщених осіб. Програма 2026–2028 років охоплює всі сфери життя — від житла до культури, від роботи до психологічної реабілітації. Однак масштаб потреб перевищує доступні ресурси, особливо в питанні житла.

Ключова інновація — інтеграційний хаб і принцип соціального менеджменту, коли кожна людина або родина отримує індивідуальний маршрут адаптації з урахуванням конкретних потреб. Залучення представників ВПО до прийняття рішень, особливо через локальні громадські осередки, допомагає будувати довіру й робити послуги дійсно доступними.

Однак успіх багато в чому залежить від того, наскільки люди дізнаються про ці програми, знайдуть мотивацію звернутися по допомогу й відчують психологічну готовність це зробити. Комунікація та інформованість лишаються критичними викликами в роботі з вразливим населенням, яке потерпіло від виму шеного переселення й втрати багатьох аспектів попереднього життя.