Екологічна катастрофа в Хорватії: нелегальні звалища і масові протести у 2026

Масовий вихід громадян: як екологічна криза розбурхала Загреб

Громадянське суспільство Хорватії піднялося із протестом проти однієї з найбільших екологічних ЛА країни у 2026 році. Десятки тисяч людей зібралися на вулицях Загреба, вимагаючи від державної влади негайних дій щодо ліквідації нелегальних сміттєзвалищ, на які вивозили токсичні медичні та промислові відходи з-за кордону. Демонстранти несли плакати з гострими гаслами та хорватські прапори, символізуючи свідомість проблеми й готовність до активного спротиву. Цей протест став віддзеркаленням глибокого занепокоєння населення щодо забруднення навколишнього середовища й недостатнього контролю з боку органів влади.

Де знаходяться забруднені зони й якої масштабності досягла афера

На річці однієї з найголовніших проблемних зон є місто Госпич, розташоване приблизно за 200 кілометрів на південний захід від столиці. Саме там упродовж років накопичувалися гігантські кількості шкідливих відходів, які привозили з кількох європейських країн, передусім з Німеччини та Італії. За даними Європолу, загальний обсяг незаконно ввезеного матеріалу становив щонайменше 35 тисяч тонн, хоча місцеві екоактивісти стверджують, що лише на территорії Госпича було вивалено 37 тисяч тонн шкідливого матеріалу. Основу цієї контрабандної вантажу становили пластикові та небезпечні лікарняні відходи, які офіційно видавалися за придатний для переробки матеріал.

Як схема функціонувала: від підробки документів до ковалізації

Розслідування виявило хрущинку організованої злочинності, яка тривала з 2019 року. Злочинці використовували підроблені документи, маскуючи небезпечні лікарняні й хімічні відходи під звичайний пластик, придатний для промислової переробки. Це дозволяло їм уникати необхідних екологічних перевірок і дозвільних процедур. Інспектори фіксували прибуття великих партій матеріалу, однак органи влади тривалий час не звертали уваги на справжню токсичну природу вантажів. На схемі вибудовується масштабна корупція: за оцінками слідства, організатори нелегального імпорту заробили щонайменше чотири мільйони євро на цій діяльності.

Основні вимоги демонстрантів до державної влади

Протестувальники висунули чітку програму дій для уряду:

• Протягом 20 днів представити детальний план очищення незаконного звалища та визначити часові рамки вивезення всіх токсичних матеріалів (не більше трьох місяців);
• Тимчасово запровадити мораторій на імпорт всіх іноземних сміттєвих матеріалів на територію Хорватії;
• Виявити та ліквідувати всі відомі нелегальні звалища у країні, внести їх до загальнодержавного реєстру екологічно небезпечних об'єктів;
• Розробити комплексний план управління відходами, який враховує попередження забруднення підземних водоносних горизонтів.

Екологічні наслідки: загроза для ґрунту й водних ресурсів

Експертна оцінка, оприлюднена у серпні, засвідчила серйозне забруднення ґрунту у Госпичі. Токсичні субстанції вже розповсюдилися за межи самого звалища, створюючи потенційну загрозу для навколишніх екосистем. Фахівці попереджають про «серйозну загрозу для довкілля та здоров'я населення», особливо враховуючи наявність небезпечних медичних й хімічних компонентів у складі вилученого матеріалу. Хоча місцеві медичні установи запевняють, що питна вода у Госпичі наразі залишається безпечною, ризик забруднення ґрунтових вод залишається критично важливою проблемою на близьку й дальшу перспективу.

«Екоцид дорівнює повільному геноциду» — гасло з плакатів демонстрантів, що висловлює невідповідність громадян до руйнування природного середовища й складених зобов'язань уряду.

Слідчі заходи й виявлені організатори схеми

Правоохоронні органи розпочали активне розслідування у лютому 2025 року й вже затримали 13 підозрюваних. Нині під слідством перебувають принаймні 17 осіб. Ключовими фігурантами справи названо подружжя Йосипа та Монік Шінцек, яких вважають організаторами й координаторами всієї схеми імпорту. Крім того, слідчі розслідують причетність високопосадовців, зокрема колишнього державного інспектора й члена правлячої політичної партії, якого підозрюють у отриманні хабарів за умисне закриття очей на порушення й дозвіл на вивіз токсичних матеріалів.

Слідство характеризується міжнародним співробітництвом: хорватські слідчі працюють у контакті з Європолом, що дозволяє відстежувати міжнародні фінансові потоки й встановлювати мережі організаторів. Під слідством перебувають чотири компанії, через які проходила документація й грошові операції, пов'язані з переправленням небезпечних відходів.

Позиція уряду й обіцяні заходи

Прем'єр-міністр держави прямо заявив про необхідність невідкладного вирішення проблеми. Обіцяно закрити токсичне звалище спеціальною конструкцією до середини жовтня й розпочати системну вивезення всіх небезпечних матеріалів. Це рішення має стати першим кроком до повної санації забруднених територій й запобіганню подальшого еко-дебакля в країні.

Висновки: виклик для національної системи управління відходами

Виявлена афера розкрила серйозні прогалини у контролі на кордонах й у системі управління небезпечними відходами. Це означає, що країна потребує не лише ліквідації наслідків, але й комплексної реформи освітлювачів й нормативно-правової бази. Громадянське суспільство продемонструвало готовність до активного захисту навколишнього середовища й вимагає від влади прозорості й конкретних дій. Лише скоординовані зусилля структур влади, громадськості й міжнародних партнерів можуть запобігти подібним екологічним катастрофам у майбутньому.