Щоденник Катерини Савенко: свідчення облоги Маріуполя

Документальна книга про облогу Маріуполя вийшла в Україні

У книгарнях України з'явилася унікальна документальна книга «Щоденник Катерини Савенко» — видання, створене на основі особистих записів звичайної мешканки Маріуполя, яка вела щоденник під час найважчих днів для міста. Це не просто художній твір, а справжнє свідчення того, як звичайні люди пережили неймовірні страхіття, намагаючись зберегти людяність і надію навіть у найтемніших обставинах.

«Наша мета — щоб цей щоденник став світовим свідченням про цю війну, як щоденник Анни Франк — про Другу Світову» — це слова, які повною мірою передають значення цього видання для збереження історії й пам'яті.

Хто була Катерина Савенко

Катерина Савенко була звичайною людиною з простою, але наповненою змістом історією. 42-річна мешканка Маріуполя працювала на металургійному підприємстві, була дружиною, матір'ю та близькою людиною для своїх рідних і сусідів. Саме ці звичайні ролі й обов'язки наповнювали її щоденні записи — вона писала не про героїчні вчинки, а про те, як люди намагаються вижити й залишитися людьми в нелюдських умовах.

Щоденник як свідчення облоги: що писала Катерина

Катерина розпочала вести щоденник 24 лютого 2022 року — в день, коли розпочалася повномасштабна російська агресія проти України. Упродовж 34 записів вона фіксувала життя своєї родини, близьких сусідів і цілого міста під час облоги:

• Постійні обстріли й бомбардування;
• Руйнування житлових будинків і інфраструктури;
• Пошуки питної води й харчування в умовах блокади;
• Втрату світла, газу й мобільного зв'язку;
• Життя у підвалах та укриттях;
• Страх, виснаження й емоційну травму всієї сім'ї.

Однак щоденник Катерини — це не просто чорний список страхів. Записи зберігають моменти людської теплоти й взаємної підтримки: турбота про близьких, маленькі радощі, спогади про мирний Маріуполь до вторгнення. Саме ця контрастність робить щоденник особливо вражаючим — він показує, як люди намагаються зберегти гідність і навіть радість, коли все навколо розпадається.

Трагічна доля авторки й збереження її спадщини

Історія самої Катерини завершилася трагічно. 29 березня 2022 року під час інтенсивних обстрілів загинув її чоловік Віталій. Сама Катерина отримала тяжкі поранення й була госпіталізована. Навіть побувши поранена і розуміючи, наскільки критичною є ситуація, вона звернулася до доньки з проханням урятувати її щоденник — для неї було важливо, щоб записи дійшли до світу.

Через кілька днів, 2 квітня, внаслідок обстрілів у лікарні розпочалася пожежа. Катерина змогла вибратися з охопленої вогнем будівлі, але рани були занадто серйозні. 4 квітня 2022 року вона померла на руках у матері, перебуваючи в підвалі її будинку в Маріуполі.

Однак її голос не заглух. Родина зберегла щоденник і передала його до Музею «Голоси Мирних», який входить до структури Фонду Ріната Ахметова. Саме ці записи стали основою для видання книги, яка тепер читається людьми по всій Україні й світу.

Як видання дійшло до читачів

Робота над книгою була кропітливою й ретельною. Історики, правозахисники та редактори працювали над текстом, щоб зберегти документальну точність і водночас не загубити унікальний голос авторки. Це непросте завдання — редагувати личні записи людини, яка писала навіть про смерть, знаючи, що вона має рацію, коли говорить про важливість цих слів.

Катерина спочатку писала щоденник російською мовою — так, як вона говорила у повсякденному житті до війни. Однак згодом вона перейшла на українську мову. Для видання весь текст було перекладено українською, щоб зберегти автентичність, але забезпечити доступність для широкої аудиторії.

Авторитети, які підтримали видання

До книги написали передмови знакові постаті українського громадянського суспільства:

• Олександра Матвійчук — правозахисниця та лауреатка Нобелівської премії миру 2022 року;
• Антон Дробович — колишній голова Українського інституту національної пам'яті, спеціаліст з історичної пам'яті й документування воєнних злочинів.

Над редакцією й структуруванням матеріалу працював Євген Монастирський, історик та аспірант Гарвардського університету, викладач Київської школи економіки. Це гарантує, що текст має наукову й історичну цінність, а не просто емоційну.

Ілюстрації до видання створив Антон Логов, який своєю творчістю додав візуального виміру до словесного свідчення.

Міжнародний резонанс: как світ дізнався про щоденник

Навіть до офіційного видання книги записи Катерини привернули увагу міжнародної аудиторії. Британське видання The Sun розповіло про її історію для британських читачів. Польське радіо підготувало чотирисерійний подкаст із читанням уривків із щоденника, завдяки чому голос маріупольянки почув європейський загал.

Цей інтерес не випадковий — щоденник Катерини Савенко має те, чого не вистачає багатьом документам про війну: людський вимір, автентичність простої людини, яка намагається зберегти нормальність в ненормальних умовах.

Чому ця книга важлива для України і світу

Щоденник Катерини Савенко — це не просто ще один документ про російську агресію. Це свідчення того, як звичайні люди переживають екстремальні обставини, як вони берегли записи й пам'ять, як вони думали не лише про себе, але й про те, щоб світ дізнався правду.

«Мама до останнього хотіла, щоб світ дізнався, що насправді відбувалося в Маріуполі» — так донька Катерини Надія Савенко пояснює мотивацію видання. Це прохання загиблої матері, яке тепер виконується через друк книги й поширення її історії.

Видання також є частиною більшого процесу документування воєнних злочинів і цивільної травми. Коли історики й правозахисники працюють з такими матеріалами, вони створюють архівну базу для майбутніх поколінь, потенційні докази для юридичних процесів і невічне свідчення про цену, яку платить населення під час окупації й облоги.

Де отримати книгу в 2026 році

Книга «Щоденник Катерини Савенко» доступна у більшості українських книгарень, як в фізичних магазинах, так і через онлайн-платформи. Видання є одним з найзначніших українських письменницьких творів останніх років, тому попит на неї залишається високим.

Якщо ви шукаєте глибокого розуміння того, як люди пережили облогу Маріуполя, цей щоденник — обов'язкова до читання книга. Вона наочно демонструє, як прості щоденні записи можуть стати світовим свідченням про історичні трагедії й людську стійкість.

Висновок: голос, який не затихає

Катерина Савенко не встигла побачити видання своєї книги, але її бажання було почине — щоб світ дізнався правду про Маріуполь. Щоденник — це спосіб, яким її голос продовжує звучати, навіки закарбований у літературу й історію.

Прочитайте щоденник Катерини Савенко — не для того, щоб накопичувати знання про жахи війни, а для того, щоб зрозуміти, як люди, подібні до нас, наділені мужністю вести записи навіть у найстрашніші дні. Це книга про людяність, пам'ять і важливість того, щоб голоси звичайних людей чулися у світі.