Як розподіляються податки в Київі: хто платить більше
Київський бюджет формується нерівномірно, і за останні роки ця дисбаланс лише посилюється. Частка єдиного податку зросла з 56,8% до 63,6%, що означає, що малий та середній бізнес фінансує все більшу частку міських видатків. Водночас платежі за землю скоротилися з 30,4% до 25,7%, що позначилося на можливостях міста реалізовувати соціальні проекти.
Така структура створює несправедливу ситуацію, коли мільйони підприємців беруть на себе основне фінансове навантаження, допомагаючи покривати видатки на громадський транспорт, укриття та інші суспільні потреби.
Які корпорації отримали податкові пільги
Київська рада протягом останніх років прийняла низку рішень про надання податкових пільг великим компаніям. До цього переліку потрапили:
- «Епіцентр Н» та «Епіцентр К» — звільнені від земельного податку та орендної плати
- «Люксон» — торгівельна компанія з офшорною реєстрацією
- Міжнародний виставковий центр — отримав пільги на період військового стану
- Продхіміндустрія та Юджин — звільнені від основних платежів
- «Смерековий гай» та «Алакор Сіті» — користуються податковими привілеями
Характерно, що половина з цих компаній належить офшорним структурам з Кіпру, а решта контролюється найбагатшими українцями, входять до топ-10 рейтингів за багатством. Це разко контрастує з умовами, в яких працюють звичайні київські бізнесмени.
Проблема із застарілою нормативною оцінкою землі
Один із найбільших недостатків у бюджетній системі Києва — це невиправдано затримка з переглядом нормативної грошової оцінки землі. Останній раз цей показник оновлювався у 2014 році, тобто дванадцять років тому.
За рекомендаціями експертів і міжнародною практикою, таку оцінку слід переглядати кожні 5-7 років. Оцінка землі безпосередньо впливає на:
- Розмір орендної плати за комунальне майно
- Розрахунок земельного податку
- Визначення розмірів інших обов'язкових платежів
- Формування дохідної частини бюджету
На цей момент діє застаріла оцінка, що не відповідає реальній вартості нерухомості у столиці. За заявою голови бюджетної комісії, затримка з оновленням цього показника обходиться київському бюджету мільярдів гривень щорічно.
План оновлення оцінки землі на 2026 рік
У київській раді розроблено План із формування фінансових резервів на період 2026-2028 років. Цей документ передбачає важливі заходи, два з яких досі не були розглянуті:
Оновлення нормативної грошової оцінки землі з 1 липня 2026 року до 2,6 тисячі гривень за квадратний метр — це стане першим кроком до справедливої податкової системи у Києві.
Другий захід — це скасування 50-відсоткової знижки на оренду комунального майна для великих підприємців. Ці дві реформи могли б суттєво поліпшити фінансовий стан міста й дозволити спрямувати кошти на невідкладні соціальні потреби.
Чому виникає опір реформам
Не дивлячись на очевидну необхідність змін, в органах міської влади виникає опір переглядові оцінки землі. Своє обґрунтування представляють депутати, які стверджують, що піднесення ставок означатиме підвищення витрат для бізнесу та може завдати йому збитків.
Однак критики такої позиції вказують, що йдеться не про те, щоб «рубати курку, завдяки якій ми виживаємо», а про справедливий розподіл податкового навантаження. Киян, які платять за квартири й користуються громадським транспортом, це цікавить набагато більше, ніж інтереси крупних корпорацій.
Пільги під час війни: коли вони закінчуються
Київська рада звільнила низку великих підприємств від земельного податку та орендної плати «до кінця війни». Такий статус було надано як винятковий захід у складні часи.
Частина з цих пільг уже скасована. Зокрема, для деяких компаній привілеї дійсних протягом двох років і були офіційно припинені у 2024 році. Проте базові пільги та знижки на оренду все ще актуальні для більшості великих орендарів комунального майна.
Як це впливає на соціальні видатки
Брак коштів у бюджеті Києва прямо позначається на можливості міста:
- Утримувати та розвивати мережу укриття
- Фінансувати громадський транспорт
- Розвивати соціальні послуги для вразливих груп населення
- Проводити поточний та капітальний ремонт інфраструктури
Кожен рік затримки з реформою обходиться киянам дорогцінно. Жителям столиці доводиться обирати між підвищенням тарифів на проїзд, зменшенням фінансування соціальних програм або прийняттям непопулярних, але необхідних податкових реформ.
Прозорість бюджету: що потрібно розкрити
Громадські організації наполягають на більш детальній інформації щодо податкових пільг. Необхідно розкрити обсяги коштів, які не надійшли до бюджету через застосування знижок і пільг.
Така прозорість дозволить киянам краще розуміти реальну фінансову ситуацію міста й обґрунтовано оцінювати рішення органів влади. Без цієї інформації громадськість залишається в темряві щодо справжньої вартості цих пільг для міста.
Що змінюється у 2026 році
Найближчий рік стане критичним для Києва в контексті бюджетних реформ. За планом, у липні 2026 року має вступити в силу оновлена нормативна оцінка землі — якщо рада, нарешті, проголосує за цей крок.
Це не буде панацеєю, але стане важливим кроком до більш справедливого розподілу податкового навантаження між малим та великим бізнесом. Києву потрібна баланс, а не політика пільг для найбільш впливових гравців на ринку.
Справедлива податкова система — це основа для розвитку як міста в цілому, так і його окремих районів. Без цього реформи залишатимуться тільки добрими намірами.
Висновок: до чого це призведе
Затримка з переглядом нормативної оцінки землі та збереження податкових пільг для великих корпорацій стають усе більш неприйнятними на тлі реальних потреб киян у укритті, якісному громадському транспорті та соціальній підтримці. Розподіл податкового навантаження залишається несправедливим: малий бізнес фінансує більшість видатків, а крупні компанії користуються привілеями.
Реформи, передбачені в Плані розвитку на 2026-2028 роки, мають бути прийняті без подальших затримок. Киянам пора чути, що їхні інтереси і потреби достойні уваги органів влади — не менше, ніж інтереси крупного бізнесу.
Не чекайте на звістки про зміни — стежте за рішеннями київської ради у 2026 році та висловлюйте свою позицію громадським організаціям, які відстоюють справедливий розподіл податків у столиці.
Часті запитання
Чому нормативна оцінка землі в Києві не оновлювалась 12 років?
Остання оцінка затверджена у 2014 році, хоча за міжнародними стандартами перегляд має проводитись кожні 5-7 років. Затримка сталась у зв'язку з різними політичними й економічними обставинами, включаючи нестабільність. Проте це призвело до того, що поточна оцінка не відповідає реальній вартості нерухомості у столиці.
На скільки має піднятись нормативна оцінка землі у 2026 році?
За планом розвитку Києва, оцінка має бути оновлена до 2,6 тисячи гривень за квадратний метр з 1 липня 2026 року. Це буде перший суттєвий перегляд за дванадцять років і дозволить справедливіше розраховувати землевідвідування й орендні ставки.
Які великі компанії у Києві отримали податкові пільги?
До переліку потрапили «Епіцентр Н», «Епіцентр К», «Люксон», Міжнародний виставковий центр, Продхіміндустрія, Юджин, «Смерековий гай» та «Алакор Сіті». Половина з них належить офшорним фірмам з Кіпру, частина контролюється найбагатшими українцями.
Як прошла податків великих компаній впливає на простих киян?
Це змушує підняти тарифи на громадський транспорт, зменшити фінансування соціальних програм та укриття. Брак коштів у бюджеті означає, що кияни платять більше в інших формах замість справедливого розподілу податків.
Чи будуть скасовані пільги великим компаніям у 2026 році?
План включає два ключових заходи: оновлення оцінки землі та скасування 50-відсоткової знижки на оренду комунального майна. Однак обидва рішення досі не розглянулись у раді, тому їх затвердження залишається невизначеним.
Скільки грошей втрачає бюджет Києва через затримку з переглядом оцінки землі?
Голова бюджетної комісії заявив, що затримка коштує бюджету 7 мільярдів гривень. Це величезна сума, яка могла б спрямуватись на критично важливі потреби міста в укритті і громадському транспорті.