Масштаби руйнувань українських логістичних комплексів
За останні дванадцять місяців Україна зіткнулася з вибухо вою хвилею цільованих атак на складську інфраструктуру. Понад 500 тисяч квадратних метрів логістичної нерухомості піддалася ураженням російської балістики, що порівнювається з масштабами першого року повномасштабної агресії. Ця статистика свідчить про систематичну стратегію супротивника, спрямовану на паралізацію економіки та розривання ланцюгів постачання.
Перед початком воєнних дій у 2022 році українська логістична сфера розраховувала на 3,2 мільйона квадратних метрів складської нерухомості класу А і B. На момент завершення того року цей показник впав до 2,6 мільйона м², що означає втрату 600–700 тисяч м² сучасних складів. Цифри вказують на беззастережний прямий удар по економічній інфраструктурі держави.
Етапи атак та динаміка руйнувань у 2025–2026 роках
Період з 2023 по початок 2024 року характеризувався відносним затишшям у питанні атак на логістичні об'єкти. Однак у літо минулого року ситуація змінилася кардинально. Ворог переключився на цілеспрямовані удари по поштових терміналах і складських комплексах приватних операторів.
Середини 2025-го та першої половини 2026 року став переломним моментом. Серії масивних ракетних залпів спрямовувалися на об'єкти у великих промислових центрах:
- Київ та київський регіон
- Львів та західні області
- Одеса та портові спеціалізовані складські зони
- Харків та Дніпро
За дванадцять місяців цього циклу атак було уражено приблизно 400–440 тисяч м² сухих і холодних складів комерційного класу, а також близько 100–120 тисяч м² спеціалізованих поштових терміналів по всій території.
Найбільший збиток: руйнування логістичного комплексу AMTEL
19 липня 2026 року сталася одна з найбільш руйнівних атак на логістичну інфраструктуру за весь період. Під Києвом біля селища Білогородка був пошкоджений великомасштабний комплекс AMTEL площею 100 тисяч квадратних метрів.
Цей логістичний об'єкт обслуговував численних операторів бізнесу, у тому числі великих гравців на ринку винної та алкогольної логістики, включаючи спеціалізовані холодильні зони.
Руйнування AMTEL розцінюється як однією з наймасштабніших втрат за останній рік. Процес відновлення комплексу розраховується на 8–10 місяців для завершення двох черг будівництва. Это означає значну перерву в логістичних ланцюгах для безлічі компаній, які залежали від цього об'єкта.
Фінансові втрати та економічний вплив
Експертна оцінка економічної шкоди від усіх атак на складські комплекси складає:
- 300 мільйонів доларів США — інвестиції у логістичні комплекси класу А і B
- 50 мільйонів доларів США — вартість пошкодженої нерухомості поштових операторів
Загальна сума економічних втрат утворює 350 мільйонів доларів, що еквівалентно великим капітальним вложенням у розвиток. Ці цифри не враховують непрямих збитків — зривів контрактів, штрафів за несвоєчасні поставки та репутаційної шкоди для постачальників.
Наслідки для орендних ставок та логістичних послуг
Гострий дефіцит якісної складської нерухомості, особливо в столичному регіоні, неминуче тягне за собою підвищення орендних ставок на 10–12%. Брак пропозиції в умовах збереженого попиту на логістичні послуги створює ідеальну умову для розростання цін.
Однак експерти вказують на те, що негативні наслідки можуть бути пом'якшені за рахунок адаптаційних стратегій, розроблених українським бізнесом впродовж чотирьох років воєнного конфлікту.
Децентралізація як стратегія протидії дефіциту складів
Вітчизняні імпортери та дистриб'ютори навчилися розосереджувати запаси продукції по різних регіональних хабах, замість концентрування в центральних логістичних ядрах. Ця децентралізована модель складування мінімізує ризик повної втрати запасів внаслідок військових атак.
Стратегія передбачає переміщення товарів з регіональних розподільчих центрів на складах ритейлерів та оптових операторів у постраждалих регіонах, що дозволяє обійти вузькі місця в центральній логістиці. Таким чином, навіть при дефіциті великих комплексів, ринок залишатиметься функціональним.
Перспективи інвестицій у відновлення
Незважаючи на масивні втрати, проєктується швидке відновлення частини пошкодженої інфраструктури. Приватні інвесторски та логістичні оператори планують реконструкцію та розширення складських комплексів, але в адаптованому форматі — з посиленими заходами захисту від атак.
Майбутні об'єкти логістики 2026–2027 років матимуть розсіяну топологію в менших регіональних вузлах замість монолітних мегакомплексів, що розглядається як розумніша тактика у контексті воєнних реалій.
Фінансові гарантії та цільові інвестиційні програми державни й приватного капіталу спрямовуватимуться на прискорення темпів відновлення найбільш критичних об'єктів, знову ж таки з врахуванням нових геополітичних ризиків.
Логістична стійкість як основа економічного розвитку
Досвід останніх років показує, що гнучкість логістичної системи і здатність швидко адаптуватися до нових умов можуть змінити траєкторію економічного видужання. Уроки нинішнього періоду вказують на необхідність:
- Фізичного розділення складських комплексів на менші одиниці
- Інвестування у технологічні рішення для електронного управління запасами
- Розширення пропускної спроможності регіональних розподільчих центрів
- Диверсифікації напрямків поставок через альтернативні логістичні коридори
Логістична інфраструктура України поступово восстановлюється, але новіграються принципи її організації — від централізованої до мережевої моделі, яка виявилася більш стійкою до військових загроз і вибухових змін зовнішнього середовища.
Викликаючи до дії: як підтримати логістичну стійкість
Кожен учасник економіки — від державних установ до приватних підприємців — може сприяти прискоренню логістичного восстановлення. Це можна здійснювати через:
- Пряму участь у програмах відновлення інфраструктури
- Впровадження сучасних систем управління запасами
- Поділ інформації про логістичні можливості та вузькі місця
- Інвестування у регіональні логістичні стартапи та проєкти
Відновлення та укріплення логістичної мережі — це не лише бізнес-завдання, а й патріотичний обов'язок перед державою та її населенням.
Часті запитання
Скільки складської нерухомості пошкоджено за останні 12 місяців?
За останні дванадцять місяців пошкоджено понад 500 тисяч квадратних метрів логістичної нерухомості України, включаючи 400–440 тисяч м² сухих і холодних складів класу А та В, а також 100–120 тисяч м² спеціалізованих поштових терміналів.
Який найбільший логістичний комплекс був уражений у 2026 році?
Найбільшою атакою став удар по комплексу AMTEL під Києвом площею 100 тисяч квадратних метрів, розташованому біля селища Білогородки. Комплекс обслуговував операторів винної та алкогольної логістики та розраховується на 8–10 місяців для повного восстановлення.
Які города найбільше постраждали від атак на складські об'єкти?
Найбільші втрати логістичної інфраструктури зареєстровані у Києві та київському регіоні, Львові, Одесі, Харкові та Дніпрі — це п'ять найбільших промислових центрів України з найвищою концентрацією складської нерухомості.
На скільки зростуть орендні ставки через дефіцит складів?
Експерти прогнозують підвищення орендних ставок на логістичну нерухомість на 10–12% через гострий дефіцит якісних складських комплексів, особливо в столичному регіоні та великих промислових центрах.
Як українські бізнесмени адаптуються до брака складів?
Імпортери та дистриб'ютори запровадили стратегію децентралізації запасів — розосереджування продукції по різних регіональних хабах та розподільчих центрах ритейлерів замість концентрування в одному місці, що зменшує ризики від атак.
Яких фінансових втрат завдали удари по складівської інфраструктурі?
Загальні економічні втрати становлять близько 350 мільйонів доларів США: 300 мільйонів у вигляді інвестицій у логістичні комплекси та 50 мільйонів у вартість пошкодженої нерухомості поштових операторів по всій Україні.