Іпотека під час війни: як повернути дім після ворожого удару

Історія однієї родини: від мрій до руйнування

Уночі з 5 на 6 липня 2026 року звичайна квартира в Києві перетворилася на аварійну руїну. Ворожий удар зруйнував житло молодої родини, яка лише два з половиною роки назад придбала його в іпотеку. Замість безпеки й спокою за кордоном — довгі місяці невизначеності, боргів і пошуків тимчасового прибистку. Ця історія — не просто про одну сім'ю, а про системні проблеми, з якими стикаються тисячі киян, чиї будинки постраждали під час бойових дій.

Шлях від Херсона до власного житла

До того як потерпіти від обстрілу, сім'я здолала набагато складніший шлях. Жінка працювала журналісткою в Херсоні, керувала місцевою газетою та допомагала мешканцям під час окупації знаходити дефіцитні ліки для хронічних хворих. Її робота в медичному волонтеріаті спасала людей, які залишилися без доступу до необхідних препаратів.

У 2022 році родина евакуювалася в Одесу, а потім переїхала до Києва в пошуках більш стабільного життя. На той момент вони винаймали житло, платячи щомісячно суму, яка виявилася більша за майбутній іпотечний платіж. Поворотний момент настав, коли дружину запросили взяти участь у програмі пільгової іпотеки для внутрішньо переміщених осіб.

Програма пільгової іпотеки для переселенців

• Кредит видається під три відсотки річних
• Строк кредиту — до 30 років
• Розраховується на допомогу особам, які залишили окуповані території
• Гроші від погашення кредитів повертаються у револьверний фонд для видачі нових кредитів
• На час подачі заявки в базі було кілька десятків тисяч кандидатів — учасників обирали випадково

Родина подала заявку, коли майбутня мати була вагітною. Щомісячний іпотечний платіж становив приблизно 11 тисяч гривень — значно менше, ніж раніше платили за оренду. Квартира знаходилася в панельному будинку 1982 року на проспекті Європейського Союзу. Разом із матір'ю господарки та малюком вони планували прожити там довгі роки.

Два удари за кілька тижнів: як розвивалась катастрофа

Перший удар і хибна надія на порятунок

За кілька тижнів до трагічної ночі квартира вже зазнала пошкоджень. Уламок пробив балкон, три вікна, завдав шкоди кухонній стіні та побутовій техніці. Автомобіль родини також постраждав, але його вдалося відремонтувати. На той момент квартира залишалася пригідною для проживання — це надавало хибної надії на те, що все обійдеться.

Другий удар: руйнування під'їзду

6 липня 2026 року російський ударний дрон завдав прямого удару саме в перший під'їзд. Помешкання засипало штукатуркою, уламками, землею (місцями на глибину до половини метра) та важкими металевими обломками, які розсікали меблі, техніку й посуд. На стінах і стелі з'явилися глибокі тріщини.

«Ми сховалися у спільному тамбурі разом із сусідкою. Після вибуху навіть не могли вийти — будинок так перекосило, що двері заклинило. Нас визволяли рятувальники, які відкривали двері спеціальним інструментом»

Рятувальники змогли відкрити двері, але безпечного виходу з під'їзду не було. Люди вибиралися, перелазячи через уламки та зістрибуючи з хитких конструкцій — з малюком це було неможливо. Родина залишилася в пошкодженій квартирі, спали в коридорі, боячись обвалення конструкцій. Ірина також хвилювалася щодо можливого грабежу, оскільки зруйнований вхід дозволяв легко потрапити до помешкань. Лише напередодні видання на другі доби комунальники облаштували тимчасовий спуск. Родина виїхала тільки 8 липня.

Технічна експертиза: рівень руйнування

9 липня 2026 року фахівці Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій проводили попередній огляд. Висновки були розчаровуючими:

1. Перший під'їзд — четвертої категорії (аварійний). Несучі елементи на рівні 1–3 поверхів знищено, стінові панелі в підвалі й на першому поверсі повністю зруйновані, плити перекриття над підвалом в аварійному стані
2. Другий під'їзд — третьої категорії (непридатний до нормальної експлуатації)
3. Необхідні невідкладні протиаварійні роботи: встановлення сталевих рам замість зруйнованих панелей, тимчасові підпори під пошкодженими перекриттями
4. Поставлена заборона на перебування мешканців у квартирах першого під'їзду

Проте навіть після заборони деякі мешканці продовжували приходити до своїх квартир, щоб врятувати речі, або просто не мали куди їхати. Жодного системного довгострокового житлового рішення від міста на той момент не було.

Де жити? Допомога благодійних організацій

Ірина знайшла тимчасовий розв'язок через благодійний фонд «Місія Хансена в Україні». Запит у соціальній мережі привів до контакту з представниками організації, які пропонували однокімнатну квартиру. Помешкання було просторим, облаштованим мебллю, побутовою технікою, посудом та інтернетом — родина не мусила купувати речі першої потреби.

Але розташування мало серйозний недолік: далеко від Києва. Дорога туди-назад коштувала приблизно 180 гривень на день, а сама Ірина витрачала 3–4 години щоденно на дорогу. Разом з мамою, яка мала проблеми з опорно-руховим апаратом, пошук ближчої квартири було ускладнено. До того ж, два рієлтори відмовилися працювати з родиною, коли дізналися про кота.

Матеріальна допомога від міста Київ

Яка допомога передбачена?

Київська міська влада розробила програму матеріальної допомоги для мешканців, чиї будинки постраждали від російських атак:

Складні процедури та вимоги до документів

На практиці оформлення допомоги виявилося значно складнішим. Ірина спочатку дізналася лише про виплату 10 тисяч гривень. Про додаткові 40 тисяч довідалася потім — довелося збирати нові документи й подавати окремо. Щомісячні 20 тисяч вимагали третьої окремої заяви.

Для отримання кожної виплати потрібні були різні документи. Для щомісячної допомоги на оренду недостатньо висновку про стан усього будинку — потрібен акт про пошкодження конкретної квартири. Ірина отримала такий документ лише напередодні нашої розмови.

Ще складніше ситуація у мешканців, у яких квартира має кількох співвласників. Для отримання виплат необхідна письмова згода кожного з них. Частина співвласників перебуває за кордоном або на окупованій території, що значно затримує процес.

Іпотека під час війни: кредитні канікули

Важлива новина для тих, хто взяв кредит: пошкодження житла може бути підставою для оформлення кредитних канікул. Це означає тимчасове звільнення від сплати основного платежу та відсотків.

Однак у практиці Ірини навіть це виявилося затривалим. Для оформлення канікул потрібен документ, який підтверджує, що квартира непридатна для проживання. Ірина отримала його, але все ще очікувала на Акт технічного обстеження всього будинку — без нього процес не міг рухатися вперед.

Страховка іпотечного житла: чи захищає від війни?

Квартира, придбана за програмою Держмолодьжитла, залишається предметом іпотеки протягом всього терміну кредиту. Позичальники мають щороку страхувати її від пошкодження або знищення. Проте ця страховка має серйозне обмеження: вона не захищає від ризиків, пов'язаних із військовими діями.

Тому, коли ворожий дрон пошкодив квартиру, страховка не допомогла. Родина залишалася з борговими зобов'язаннями, але без можливості жити в квартирі або користуватися нею.

Програма «єВідновлення»: чи допоможе?

Окрім міської допомоги, в Україні існує національна програма компенсацій для постраждалих від бойових дій. Однак мешканці будинку на проспекті Європейського Союзу поки що не можуть подаватися на ці виплати. За пояснень у Кабміну питання компенсацій розглядатимуть лише після підготовки проєктно-кошторисної документації. До того моменту залишається невідомо, які роботи профінансує місто, а які пошкодження залишаться непокритими.

Довгий шлях до відновлення: терміни та перспективи

Етапи ремонту будинку

30 липня 2026 року Київська міська військова адміністрація включила пошкоджену будівлю до експериментального проєкту відновлення. Замовником робіт став КП «Житлоінвестбуд-УКБ». Але включення до проєкту — це лише початок довгої бюрократичної процедури:

1. Детальне інструментальне обстеження (триватиме кілька місяців)
2. Підготовка проєктно-кошторисної документації (потребує часу)
3. Виділення коштів із бюджету (залежить від пріоритизації міськими органами)
4. Укладення договору з підрядником (адміністративна процедура)
5. Саме проведення робіт (кілька місяців)

За словами Ірини, представники «Житлоінвестбуду» говорили про те, що «вийти на ремонтні роботи будуть змогти місяців через 8–9». До цього триватимуть якраз ці процедури. Навіть за найоптимістичнішим прогнозом повний цикл може займати близько року.

Невизначеність і ризики

Ця тривалість створює серйозну проблему: міська програма передбачає щомісячну допомогу на оренду не довше ніж протягом 12 місяців. Якщо ремонт затягнеться, виплати закінчаться раніше, ніж люди зможуть повернутися в свої квартири. На момент публікації офіційної відповіді від Департаменту будівництва КМДА конкретних строків завершення ремонту не було вказано.

Додатково мешканців обурило встановлення дерев'яних опор замість рекомендованих сталевих. За словами Ірини, представники влади в своїх документах наголошували на необхідності сталевих конструкцій, але виявилися деревʼяні опори, що викликало сумніви щодо їхньої надійності.

Прецеденти: інші пошкоджені будинки в Києві

Історія будинку на проспекті Європейського Союзу, 68-В — не унікальна. Під час розслідування журналісти виявили низку прецедентів, де мешканці місяцями чекають на початок відновлення.

• Будинок на Тернопільській, 7-А — пошкоджений у квітні 2025 року. Майже рік потому основні роботи так і не почалися. Вода й морози продовжували руйнувати квартири
• Будинки на вулиці Зоологічній — мешканці домагалися навіть тимчасового накриття пошкодженого даху. Виконавців вдалося привернути лише після погрози перекрити вулицю

Проблема не в самій системі відновлення — вона існує, але несе рівномірно. Справа в довгих термінах обстежень, проєктування та фінансування, які залишають мешканців в невизначеності.

Висновки: що варто знати постраждалим

Програма допомоги існує, але постраждалим часто доводиться самостійно з'ясовувати, які виплати їм належать і які документи потрібні для кожної з них

Практичні поради для постраждалих від обстрілу

• Негайно звертайтеся до ЦНАП для оформлення виплат — на це не накладається крайній термін, але затримка загострює становище
• Збирайте ВСІ документи: акт про пошкодження конкретної квартири, висновки експертиз, акти про відселення
• Якщо квартира має кількох співвласників, почніть зі збору їхніх письмових згод заздалегідь
• Звертайтеся до благодійних організацій, поки оформлюється міська допомога — багато фондів готові надати тимчасове житло
• Дізнавайтеся про кредитні канікули одразу після отримання документів про пошкодження
• Стежте за рішеннями щодо вашого будинку на офіційних каналах КМДА та військової адміністрації
• Об'єднуйтеся з сусідами для колективного тиску на органи влади щодо темпів ремонту

Майбутнє: надія та невизначеність

Ірина й її родина залишаються на жилплощі, наданій благодійниками, платять іпотеку за непридатну для проживання квартиру, отримують кількацими 20 тисяч гривень на місяц допомоги й очікують на початок ремонту, який може тривати рік і більше. Звичайна історія молодої родини, яка побудувала плани на майбутнє, раптом перервалася ворожим ударом. Але вона також історія про те, як громадянське суспільство, благодійні організації й міські програми намагаються підтримувати люди в найскладніші часи. Разом із цим вона висвітлює системні проблеми: довгі терміни, складні процедури, недостатню комунікацію та невизначеність щодо майбутнього. Для тисяч киян, живих під постійною загрозою обстрілів, ця невизначеність — найбільший враг.