Міжкімнатні перегородки
Міжкімнатні перегородки — це внутрішні ненесучі конструкції, що розділяють простір будинку. Вони мають відповідати українським нормам щодо звукоізоляції, вогнестійкості та міцності.
Ключові нормативні параметри міжкімнатних перегородок
| Показник | Значення/діапазон |
| Звукоізоляція (житлові будинки) | мінімум 52 дБ |
| Вогнестійкість | не менше 30 хвилин (Е30) |
| Мінімальна товщина цегляної кладки | 120 мм |
| Товщина гіпсокартонної перегородки | 75–150 мм (залежно від наповнювача) |
| Міцність на вирив (для кріпленнь) | мінімум 15–20 кг на анкер |
| Допустимий прогин | не більше 1/200 від довжини прольоту |
Що таке міжкімнатна перегородка за нормами
За ДБН, міжкімнатна перегородка — це ненесуча стіна всередину будинку, яка не сприймає навантаження від перекриття чи даху. Вона служить для поділу приміщень і має забезпечувати звукоізоляцію між кімнатами, а також утримувати вогонь під час пожежі. На відміну від зовнішніх стін, перегородки не потребують теплоізоляції, але мають бути достатньо міцними, щоб утримати вісячі шафи, полиці та інші предмети.
Звукоізоляція: основна вимога для житлових будинків
Найважливіша вимога до міжкімнатних перегородок у житлових будинках — звукоізоляція. ДБН встановлює, що перегородка між житловими кімнатами повинна зменшувати звук щонайменше на 52 дБ. Це означає, що голоси, музика та шум з сусідньої кімнати мають бути майже непомітними. Досягти цього можна товстою цегляною кладкою, гіпсокартонними конструкціями з мінеральною ватою всередину або спеціальними звукоізолюючими панелями. Типова помилка — монтаж тонких гіпсокартонних перегородок без звукоізоляційного матеріалу: вони не забезпечують потрібного рівня звукозахисту.
Вогнестійкість та матеріали
Міжкімнатні перегородки мають витримувати вогонь протягом певного часу, щоб люди могли евакуюватися. Для житлових будинків зазвичай потрібна вогнестійкість не менше 30 хвилин (клас Е30). Цегляна кладка товщиною 120 мм природно забезпечує цю вимогу. Гіпсокартонні перегородки досягають вогнестійкості завдяки спеціальному гіпсокартону та мінеральній вааті всередину. Дерев'яні каркасні конструкції без обробки не відповідають нормам — їх потрібно обшити вогнестійким матеріалом. Типова помилка — використання звичайного дерева без захисту або тонкого гіпсокартону без наповнювача.
На що зважати при проєктуванні та монтажі
При проєктуванні перегородок важливо врахувати, де вона розташована: між спальнями потрібна максимальна звукоізоляція, між кухнею та вітальнею — середня, а в офісних приміщеннях вимоги можуть бути нижчими. Товщина перегородки залежить від матеріалу: цегла — мінімум 120 мм, гіпсокартон з каркасом — 75–150 мм залежно від наповнювача. Перегородка не повинна спиратися на перекриття своєю вагою — вона кріпиться до нього спеціальними елементами. Важливо передбачити звукоізоляцію в місцях примикання до стелі, підлоги та сусідніх стін, інакше звук просочиться крізь щілини.
Корисно знати
- Завжди використовуй звукоізоляційний матеріал (мінеральну вату, пінополістирол) всередину гіпсокартонних перегородок — це критично для житлових будинків.
- Ущільни місця примикання перегородки до стелі, підлоги та стін спеціальною звукоізоляційною стрічкою, щоб звук не просочувався крізь щілини.
- Якщо в перегородці прокладаються інженерні комунікації (електропровідка, водопровід), передбач спеціальні гільзи та ущільнення для збереження вогнестійкості.
- Для перегородок у вологих приміщеннях (ванна, кухня) використовуй вологостійкий гіпсокартон або цегляну кладку, а не звичайний гіпсокартон.
- Перевір розрахунки на міцність, якщо на перегородку планується вішати важкі предмети (шафи, телевізор) — каркас має бути посилений.
